Свічка плакала в скорботі.

2019-11-21

В історії українського народу є трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. У 1932-1933рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів…Вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років, пам’ять мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії 20 століття, зібралися в бібліотеці для дітей учні 8-Б класу міської школи №1 разом із класним керівником Є.О.Журавкою та вчителем історії Ж.В.Новіцькою. Бібліотекарі познайомили дітей з масштабами і причинами цієї трагедії. Їй ім’я Голодомор. Її суть – Геноцид. Цим страшним подіям булаприсвячена година скорботи «Пам’ять не стерти роками». Діти ознайомилися з презентацією тапереглянули документальний фільм «Голодомор 1932-1933р.р.»,відеосюжети «Голодний Дух» та«Про дівчинку з колосками».Під звуки музики А.Моцарта «Реквієм» діти читали вірші. Щороку в листопаді Україна б’є у дзвін. Він по замордованим голодом, по них, невинно убієнних. Щороку в листопаді Україна схиляє своє чоло, заквітчане синіми волошками, золотим колоссям у великій скорботі.